Характеристика природоохоронних об’єктів

Радивилівського району

Підготувала:

Орловська Зінаїда Михайлівна

вчитель географії

Дружбівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Орловська З.М. Характеристика природоохоронних об’єктів Радивилівського району (Матеріали до курсу «Рідний край»).- Дружбівська ЗОШ І-ІІІ ст., 2015,- 48ст.

Книга розповідає про різноманітність природи заповідних місць краю, види рослин, що підлягають охороні.

Посібник рекомендований вчителям географії.

Зміст

1. Природні умови Радивилівщини…………………..…7

2. Природоохоронні об’єкти Радивилівського району..10

3. Гора Красна – гордість дружбівчан……………...…..45

4. Збережемо красу на Землі…………………………….48

Коли після трудового тижня виїжджаєш на лоно природи і спостерігаєш, як усе живе жадібно підставляє себе під сонячне проміння, купається в ньому, коли дивишся на квітучі луки чи обережно підступаєш до таємничого болота, слухаєш пташиний спів у лісі чи стоїш біля джерела – животоку, заворожений його невтомною роботою, - тоді особливо виразно відчуваєш,яка прекрасна наша Земля, кожен її куточок. Як тільки мова заходить про замріяну красу природи, у строгий лаконізм ученого стилю раптом вриваються нотки найвищої поетичної проби.

Хоч іноді, хоч раз в житті

На самоті з природою залишся,

І подивуйся ніжній чистоті

Того зеленого затишшя.

Можливості матері-природи здаються невичерпними, і людина часто забуває, а іноді й просто не замислюється над тим, що вона, природа, не тільки вічна, а й беззахисна та ранима. Тепер, у добу розмаху науково-технічного прогресу, все частіше у дзвінкій пісні жайворонка вчувається неспокій і якась тривога. Природа змінюється на наших очах. Виростають і прискорено розкриваються міста, створюються великі промислові об’єднання і комплекси. Все це покликано служити людині. Разом з тим антропогенний вплив на природу супроводжується негативними наслідками,які навіть важко передбачити. На Землі скорочуються ареали і падає чисельність багатьох видів живих організмів: у реєстрі видів,що знаходиться на грані повного знищення, три чверті доведені до такого стану діяльністю людини.

У природи ми беремо все необхідне для нашого життя. Але брати треба розумно ,по-господарськи,не виснажуючи земних ресурсів, даючи їм можливість відтворення.

Літній ранок. Червнева пора.

Вже достигли солодкі суниці,

Тож наповнила ліс дітвора,

І дорослі прийшли,як годиться.

Тільки чути: «Ау!» та «Ау!»

О,природо ховай свої чари:

Топчуть папороть,квіти, траву,

Тільки швидше б наповнити тару.

Ніби мамонтів стадо пройшло

Або кінна ворожа навала.

Все,що квітло,буяло,росло,-

Полягло,почорніло,прив’яло .

Недопиті й порожні пляшки

Тут і там із яєць шкаралупи,

Скрізь паперу брудного шматки

Ще й консервні бляшанки на купі.

Та мовчить зачудований ліс,

Лиш засмучено, тихо зітхає.

Без докірливих слів та без сліз

Своїм виглядом він промовляє:

«Якщо хочеш сюди ти прийти,

Щоб суниць чи грибів назбирати,

То навчися мене берегти,

І красу мою вмій шанувати»

У дитинстві нам снились джунглі Амазонки й Африканські савани, пампаси Південної Америки і засніжені простори Антарктиди. Всі ми мріяли про подорожі, та далеко не кожному вдалося здійснити ці мрії. А от мандрівка по краю, де ми живемо, - цілком реальна. І головне – вона не менш захоплююча. Ви не зустрінете екзотичних, велетенських - до метра в діаметрі - квітів, не побачите пташку з розміром в метелика і метелика – розміром в пташку. Та варто від’їхати від міста, пройти через зелену леваду, зупинитись на березі неквапної річечки, заглибитись у ліс, глянути на стіну струнких сосен, на крислаті дуби, тонкі гілки плакучих верб, вслухатися у різноголосий хор пташиної дрібноти, що дзвенить навкруги,- і ви зрозумієте: оце і є справжня, неповторна краса - тиха, довірлива і величава.

Про природу Радивилівщини, її чарівність і багатства піде мова у цій книзі.

Радивилівський район розміщений на півдні Рівненської області. Межує на заході і півдні з Львівською і Тернопільською областями, на півночі з Дубенським і Демидівським районами Рівненської області. Площа району складає 745 . У районі 20 сільських рад, 73 населених пункти. Чисельність населення району 38 422 осіб, з них міського - 10 268, сільського -28 154.

Більша частина території району розорана. Ліси і лісовкриті площі займають 14,1 тис. га, що складає 18,9% території.

Клімат району помірно-континентальний. Середня температура січня - 4,5°С, липня - +18,2°С. Зима м'яка, часто випадає мокрий сніг з дощем. Влітку переважає антициклональна погода, проте часті циклони із заходу приносять значну кількість опадів, що нерідко випадають у вигляді злив. Річна сума опадів складає 570-640 мм, більша частина їх припадає на теплий період року. Для осені характерні найвища у році хмарність, холодна волога погода, часті опади. У кліматичному відношенні це найвологіший район Лісостепу.

Територія Радивилівського району розташована в межах Волинської височини, Малого Полісся, а крайня південна частина - у межах Подільської височини.

Північна частина району у геоморфологічному відношенні представлена Повчанською структурно-горбистою височиною з абсолютними відмітками 211-282 м, що складена лесоподібними суглинками та лесами. Поширення лесових порід сприяє розвитку водної ерозії площинної та яружної.

Центральна та південна частини району представлені Кременецько-Дубенською акумулятивною рівниною Малого Полісся. Крайня південна частина належить до Гологоро- Кременецького нагір'я Подільської височини з найвищою абсолютною відміткою області 360,1 м на схід від с.Дружба.

У геологічній будові району беруть учать палеозойські, мезозойські іа кайнозойські відклади. Палеозойські відклади представлені всіма стратиграфічними системами, які моноклінально занурюються в південно-західному напрямку. Вище по розрізу з кутовим та стратиграфічним неузгодженнями залягають мезо-кайнозойські утворення, представлені крейдовими, неогеновими та четвертинними породами.

Річкова мережа належить до басейну річки Стир. Густота річкової мережі складає 0,4 км/ . Основні річки району-Пляшівка. Слонівка. Грунтовий покрив різноманітний. Найпоширенішими ґрунтами є дернові оглеєні і дернові карбонатні, утворені на лесах і лесовидних карбонатних суглинках та черноземно- лучні грунти

Коефіцієнт заповідності - 1,6%. Коефіцієнт інсуляризованості - 0,41. На одного мешканця району припадає 307.3 м:природно-заповідного фонду.

1. Ботанічний заказник місцевого значення "Урочище "Солонівське" Створений рішенням Рівненського облвиконкому №343 від 22.11.1983 р. Знаходиться на території Пляшівської сільської ради на північ від села Солонів у заплаві річки Стир, де вона утворює закрут. Землекористувач - СВК ім. Б.Хмельницького. Площа 103,0 га.

У геологічному відношенні заплава річки складена болотними та алювіаль­ними відкладами. Заказник створений для збереження болотного масиву в заплаві річки Стир, де наявна рідкісна болотна та лучна рослинність.

2. Ботанічний заказник місцевого значення "Урочище "Ситенське"

Створений рішенням Рівненського облвиконкому №343 від 22.11.1983 р. Урочище знахо­диться у заплаві річки Ситенька на землях запасу Крупецької сільської ради. Площа 100,0 га.

Територія урочища розташована у межах Кременецько-Лубенської акумулятивної рівнини Малого Полісся і характеризується відмітками від 220 м до 205 м в долині річки. У його межах поширені сучасні болотні та алювіальні відклади, які представлені торфом, пісками, супісками та суглинками. Основну частину урочища займають болота, площа яких 66 га.

Заказник створений для охорони болотного масиву у заплаві ріки Ситенька, де наявна рідкісна болотна та лугова рослинність. Тут виявлена велика популяція коручки чемерниковидної.

3. Ботанічний заказник місцевого значення "Михайлівський"

Створений рішенням Рівненського облвиконкому №345 від 16.12.1986 р. (зі змінами рішенням Рівненської облради №58 від 29.10.2002 р.). Знаходиться на території Михайлівської сільської ради поблизу села Михайлівка. Заказник південно-східною стороною суміжний з автострадою “Київ - Львів”. Землекористувач - Радивилівське лісництво ДП "Дубенський лісгосп" (квартали 104-106. за виключенням виділу 27 кварталу 106). Площа 199,8 га. Заказник розташований у межах Кременецько-Дубенської акумулятивної рівнини Малого Полісся і харакгеризується рівнинним рельєфом з відміткам 225-230м. У геологічній будові території беруть участь четвертинні флювіогляціальні та еолові відклади, представлені пісками, супісками та лесоподібними суглинками.

Основу заказника складає одноярусний сосновий ліс штучного походження з домішкою клена та берези. Вік дерев 50-70 років. Підлісок утворює ліщина звичайна, висотою 1-4 м (4-6 тис. шт./га), рідше трапляються бруслина бородавчаста, свидина кров'яна, бузина чорна, горобина.

Трав'яний покрив є доволі різноманітним, розрідженим. Тут трапляються конвалія звичайна, щитники чоловічий та шартрський, фіалка Рейхенбаха, ожина волосиста, круціата гола, гравілат міський, костяниця, веснівка дволиста та інші види. На масиві відмічені види із Червоної книги України - третинний релікт зозулині чере­вички справжні та диз'юнктивноареальний вид - лілія лісова, а також регіонально рідкісні види - горицвіт весняний, водозбір звичайний, кадило сарматське. Із тварин - сарна європейська, заєць сірий, сова сіра, жовна чорна, крутиголовка, дрізд чорний, золотомушка жовточуба, веретільниця ламка та інші.

4. Ботанічний заказник місцевого значення "Лев’ятинське болото"

Створений рішенням Рівненського облвиконкому №98 від 18.06.1991 р. Знаходиться на території Б у г а ї в с ь к о ї сільської ради. Розташований на околиці м.Радивилів і безпосередньо прилягає до території Радивилівської станції юннатів. Землекористувач - ДП СЛАП. Площа 23,0 га.

Територія заказника розташована у межах Кременецько-Дубенської акумулятивної рівнини Малого Полісся.

У заплаві р.Слонівка. Заплава складена болотними та алювіальними відкладами, які представлені

торфом, пісками, супісками та суглинками. На болоті переважають вільхово-осоково-гіпнові ценози. Значні площі займають угруповання з валеріаною цілолистою, рідкісним західно-європейським видом, який знаходиться тут на східній межі ареалу.

Пташеня сороки

На болоті трапляються такі червонокнижні види рослин як центральноєвропейський реліктовий вид на східній межі ареалу - осока Девелла, євроазійський вид на південній межі ареалу - пальчатокорінник Фукса та євроазійсько-середноморський вид - коручка болотна. Особливу цінність болоту надає наявність фрагментів рідкісних реліктових угру­повань осоки Девелла, занесених до Зеленої книги України. На болоті багате лучно-болотне різнома­ніття. серед якого виявлені осока піхвова, валеріана болотна, осока чорна, гадючник в'язолистий, два види живокосту - лікарський та Бессера, м'ята лучна, вовче тіло болотне, незабудка болотна та інші види. Болото є місцем гніздування птахів, зокрема щеврика лучного, кропив'янок сірої та чорно­голової, берестінки звичайної, соловейка східного, дрозда чорного, сороки, синиці великої.

5. Лісовий заказник місцевого значення "Немирівський ліс"

Створений рішенням Рівненського облвиконкому №98 від 18.06.1991 р. Знаходиться на території Немирівської сільської ради біля села Немирівка. Землекористувач - ДП СЛАП "Радивплівський держспецлісгосп" (квартали 89,90). Площа 192,0 га.

Територія заказника розташована у межах Кременецько-Дубенської акумулятивної рівнини Малого Полісся і характеризується полого-хвилястим рельєфом з відмітками 240-245м. У геологічному відношенні територія складена лесоподібними суглинками та флювіо­гляціальними пісками, які підстеляються крейдовими утвореннями.

У заказнику переважають соснові насадження (вік дерев 60-70 років), відмічений підріст дуба північного, який висаджувався по краю лісу. Ярус підліску утворюють свидина кров'яна, бузина чорна, бруслина бородавчаста, ліщина звичайна. Трав'яний покрив різноманітний. Тут ростуть щитники чоловічий та шартрський, тонконіг дібровний, веснівка дволиста, нечуйвітер волохатенький, чорниця, малина, суниці лісові, ожика волосиста, фіалка Рейхенбаха та інші види. Наукову цінність заказника складають такі види, занесені до Червоної книги України, як реліктовий вид - гудайєра повзуча (тайгова орхідея), голарктичний вид - баранець звичайний, палеарктичний вид - плаун річний, а також низка регіонально рідкісних і малопоширених видів - одноквітка звичайна, голокучник дубовий, зимолюбка зонтична, грушанки круглолиста та мала, ортилія однобока, щитник австрійський, ожина шершава, плаун булавовидний. Багата і різноманітна й фауна заказника. Трапляються жаба гостроморда. вуж звичайний, веретільниця ламка, заєць сірий, білка звичайна, мишак жовтогорлий, гніздяться вільшанка, синиця велика, сойка.

6. Ботаиічний заказник місцевого значення "Урочище "Кишка" Створений рішенням Рівненської облради №33 від 28.02.1995 р. Знаходиться на території Крупецької сільсь­кої ради. Землекористувач - ДП СЛАП "Радивилівський держспецлісгосп". Площа 422 га. Територія заказника розташована у межах Креме- нецько-Дубенської акумуля­тивної рівнини Малого Полісся і характеризується відмітками від 220 м до 205 м в долині річки Ситеньки. У межах урочища поширені сучасні болотні та алювіальні відклади, які представлені торфом, пісками, супісками та суглинками.Заказник створений для збереження рідкісних видів рослин у заплаві р.Ситеньки.

7. Ботанічний заказник місцевого значення "Урочище "Савчуки"

Створений рішенням Рівненської облради №33 від 28.02.1995 р. Землекористувач - ДП СЛАП "Радивилівський держспецлісгосп". Площа 65,6 га.

Заказник розташований у межах Повчанської структурно-горбистої височини. Поверхня рівнинна, полого нахилена у східному напрямку з перепадом висот близько 10 м. Геологічна будова представлена четвертинними лесоподібними суглинками, які підстеляються крей­довими утвореннями.

Заказник створений для збереження у заплаві р.Ситеньки чисельних популяцій орхідей та інших водно-болотних видів рослин. У прилеглому лісі виявлені центрально­європейський вид - астранція велика та диз'юнктивноареал ьний вид - лілія лісова, занесені до Червоної книги України.

8. Комплексна пам'ятка природи місцевою значення "Радивилівський дендропарк" Створена рішенням Рівненської облради №33 від 28.02.1995 р. Знаходиться у м.Радивилів між вулицями Міцкевича та Козленюка. Площа 0,7 га.

У дендропарку налічується близько 30 видів деревних та чагарникових порід. Серед них найбільшу кількість дерев складає акація (діаметр - 70 см, вік - 120 років). Присутні у парку також клен американський, липа, гіркокаштан, граб, ясен, дуб, береза.

9. Комплексна пам'ятка природи місцевого значення "Зарічненський парк"Створена рішенням Рівненської облради №33 від 28.02.1995 р. Знаходиться на території Іващуківської сільської ради у дворі Козинського фтізіо-пульмонологічного санаторію. Площа 0,6 га. Зарічненський парк - це старовинний декоративний парк, закладений графом Тарнавським. Частина парку збережена до наших часів. Парк налічує більше 40 видів дерев та чагарників. Серед них - модрина європейська (вік понад 100 років), ясен, сосна звичайна, ялина європейська, береза бородавчата, тополя звичайна ті інші види.

10. Ботанічний пам’ятник природи місцевого значення «Дерево гледичії»

Створена рішенням Рівненської облради №33 від 28.02.1995 р. для збереження гледичії триколючкової, рідкісного дерева для даної місцевості. Площа 0,1 га. Дерево росте на території залізничної станції Радивилів. Вік дерева 150 років, діаметр - 87 см, висота понад 27 м. Крона - ажурна розкидиста, декоративна. Дерево гледичії, очевидно, є складовою парку, частина якого розміщена біля залізничного вокзалу міста. Батьківщина гледичії триколючкової - Північна Америка. Плоди - чорнувато-коричневі боби довжиною до 50 см. декоративні. Рослина теплолюбна, від- різняється високою посухо­стійкістю. До грунтів невимог­лива, розмножується насінням.

11. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Вікові дерева сосни"

Cтворена рішенням Рівненської облради №33 від 28.02.1995 р. для збереження високопродуктивних соснових насаджень. Знаходиться на території Михайлівської сільської ради. Землекористувач - Радивилівське лісництво ДП "Дубенський лісгосп" (квартал 111, виділ 10). Плоша 0,1 га.Пам'ятка природи є ділянкою соснового лісу природного походження, віком 120-150 років, діаметром 60-70 см. Грунти на ділянці дернові. Умови зростання - свіжі груди. Рослинність ділянки характерна для даних лісорослинних умов. Тут зустрічається мітлиця тонка, нечуйвітер волохатенький, підмаренник запашний, фіалка Рейхенбаха, ожика волосиста та інші види.

12. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Урочище "Пороховня"

Створена рішенням Рівненської облради №33 від 28.02.1995 р. для збереження сфагнового болота з наявністю рідкісних рослин. Площа 1,9 га.

Урочище "Пороховня" розташоване у передмісті Радивилова неподалік залізничної колії. Землекористувач -СВК "Дружба".

Територія пам'ятки природи розташована у межах Кременецько-Дубенської акумулятивної рівнини Малого Полісся.

Заплава складена сучасними болотними та алювіальними відкладами, які представлені торфом, пісками, супісками та суглинками. Із південної сторони з болотом межує сосновий ліс. Болото утворене у льодовиковий період. На ньому наявні рідкісні для даної території рослини. Охоронну зону пам'ятки природи складає луг площею 1,4 га.

13. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Острів "Замок"Створена рішенням Рівненського облвиконкому .N'998 від 18.06.1991 р. для збереження рідкісних видів дерев та рослин. Розташована на землях запасу Іващуківської сільської ради. Земле­користувач - СВК "Маяк". Площа 4 га.

Пам'ятка розташована у межах крайньої північної частини Кременецько- Дубенської акумулятивної рівнини Малого Полісся. Поверхня рівнинна, представлена четвертинними та сучасними відкладами.

Пам'ятка природи знаходиться у заплаві річки Пляшівка на території острова, який є місцем відпочинку мешкан­ців Козина. Неподалік острова знаходиться став.

Острів відомий тим, що у свій час тут був побу­дований замок панів Козинських, від чого й походить його назва. У 60-десятих роках минулого століття на острові закладено парк. Переважає у парку тополя, зустрічаються береза, ялина, верба.

14. Заповідне лісове урочище "Букові насадження"Створене рішенням Рівненської облради №213 від 13.10.1993 р. для збереження букових насаджень. Знахо­диться на території Башарівської сільської ради. Земле­користувач - Радивилівське лісництво ДП "Дубенський лісгосп" (квартал 119, виділи 11,18,19). Площа 9,0 га.

Територія урочища рівнинна у межах абсолютної відмітки 240 м, характерна для Малого Полісся. В її геологічній будові беруть участь флювіогляціальні піщані відклади.

Це одноярусний буковий ліс природного походження із домішками сосни. Умови зростання - свіжий сугруд. Вік бука лісового - 82 роки. Запас деревостану 157 /га.

15. Заповідне лісове урочище "Буковий ліс" Створене рішенням Рівненської облради №213 від 13.10.1993 р. для збереження рідкісних для даної території букових насаджень. Знаходиться на території Іващуківської сільської ради у південно-західній околиці с.Білогорівка. Землекористувач - Радивилівське лісництво ДП "Дубенський лісгосп" (квартал 91, виділ 5). Площа 7,0 га.Територія урочища рівнинна, обмежена абсолютною відміткою 230 м. У її геологічній будові беруть участь Флювіогляціальні піщані відклади, - характерні для Малого Полісся.

В урочищі сформувався сосново-буковий ліс природного походження. Умови зростання - свіжий сугруд. Вік дерев - 90 років. Запас деревостану 220 м га. Підлісок складає ліщина звичайна. Рослинність урочища є типовою для даних умов зростання. Зустрічаються суниці лісові, костяниця. Із тварин водяться кабан, заєць сірий, сарна європейська, лисиця, дятел звичайний, повзик, сойка, зяблик, вівчарик жовтобровий, веретільниця ламка.

16. Заповідне лісове урочище "Соснові насадження"Створене рішенням Рівненської облради №213 від 13.10.1993р. для збереження високопродуктивних соснових насаджень. Знаходиться на території Михайлівської сільської ради. Землекористувач - Радивилів- ське лісництво ДП "Дубенський лісгосп" (квартал 111. виділ 5). Площа 3,0 га.Урочище розташоване на північ від с.Засів. Територія урочища рівнинна. В її геологічній будові беруть участь флювіо­гляціальні піщані відклади, характерні для Кременецько-Дубенської акумулятивної рівнини Малого Полісся.В урочищі росте одноярусний сосновий ліс штучного походження з домішкою ялини.Вік сосни звичайної 90 років, діаметр 30-40 см. Підлісок складає ліщина звичайна висотою до З м. Умови зростання - свіжий субір. Трав'яний покрив представлений куничником наземним, вересом звичайним, нечуйвітром волохатеньким та іншими видами.Із тварин трапляються кабан, сарна європейська, лисиця, куниця лісова, а також птахи - зозуля, вільшанка, дрізд співочий, зяблик.

17. Заповідне лісове урочище "Гора "Цимбал"

Створене рішенням Рівненського облвиконкому №98 від 18.06.1991 р. для збереження рідкісних степових рослин на схилах гори. Знаходиться на землях запасу Дружбівської сільської ради. Площа 9,2 га. Гора “Цимбал” з абсолютною відміткою 348.5 м знаходиться на межі Рівненської і Львівської областей у межах Гологоро-Кременецького нагір'я Подільської височини.

Урочище є схилом, складеним вапняковими породами неогенового віку. На схилах гори випасають худобу, тому рослинний покрив дуже трансформований. На самому пагорбі дерев і чагарників немає, зрідка трапляються невеличкі сосни та куші шипшини. Флора пагорба багаталучно-степовими видами. Тут поширені два види шавлії - лучна та кільчаста, три види звіробою - плямистий, звичайний та стрункий, жовтозілля еруколисте, миколайчики плоскі, смілка звичайна, декілька видів конюшини - гірська, біла, лучна, польова, дзвоники сибірські, тимофіївка степова, перстач пісковий, жовтець Стевена, оман мечолистий. Тут росте багато лікарських рослин: куряча сліпота звичайна, льон проносний, очанка гребінчаста, чебрець блошиний, подорожники - середній та ланцетний та інші види.

На верхів'ї гори наявні угруповання осоки низької-рідкісні для України реліктові степові ценози, занесені до Зеленої книги України, тут виявлено язичник карпатський (язичник сивий).

На горі зростають також китятки сибірські, відкасник звичайний, горицвіт весняний, астрагал нутовий - рідкісні види флори Рівненщини. Ростуть тут і типові для вапнякових місцезнаход­жень види - самосил гайовий, лещиця пучкувата, ласкавець серповидний, заяча конюшина багато­листа, чебрець вапняковий. В урочиші велике різ­номаніття комах, зокрема відмічені коник зеле­ний, бронзівка золотиста, м'якотілка бура, красо- цвіт зоряний, синявець Ікар, дукачик непарний, адмірал, махаон (Червона книга України).

18. Заповідне лісове урочище "Гора "Красна"

Створене рішенням Рівненського облвиконкому №98 від 18.06.1991 р. для збереження рідкісних рослин. Гора розмішена на території Дружбівської сільської ради. Землекористувач - СВК "Діброва". Площа 4,5 га. Геологічна будова території урочища типова для Гологоро-Кременецького нагір'я Подільської височини. Це вапняковий останець неогенового віку, перекритий малопотужними четвертинними лесоподібними суглинками. Вершина гори має відмітку 335 м.Пагорб у 1972-73 рр. заліснений, в основному, сосною та ялиною. Із чагарників тут рос­туть терен колючий, жостір проносний, калина, свидина кров'яна. Трав'яний покрив різно­манітний, переважають куничник наземний, мітлиця тонка, суниці лісові, перестріч польовий, молочай кипарисовидний. парило звичайне, деревій звичайний, чебрець вапняковий, рідше - рутвиця звивиста, шавлія кільчаста, суниці зелені, роман напівфарбувальний. Трапляються й рідкісні рослини: коручки чемерниковидна та темно-червона, булатка червона, занесені до Червоної книги України, а також дуже рідкісний вид- гакелія пониклоплода.У роки Великої Вітчизняної війни тут проходила лінія оборони, тому на горі багато окопів та бліндажів. Місцеві жителі розповідають легенди та перекази про козака Мамая, який тут загубив шапку.

19. Заповідне лісове урочише "Глинсько"

Створене рішенням Рівненської облради №33 від 28.02.1995 р. для збереження насаджень дуба Знаходиться на території Крупецької сільської ради. Землекористувач - Радивилівське лісництво ДП "Лубенський лісгосп" (квартал 81, виділ 12). Площа 1,3 га.Урочище є мальовничою ділянкою одноярусного сосново-дубового лісу при­родного походження. Основною панівною породою є дуб звичайний, віком понад 150 років. Ґрунти супіщані, підзолистого типу. Рослинний покрив складають орляк зви­чайний, суниці лісові, перлівка поникла. Із фауни зустрічаються кабан, заєць сірий, їжак білочеревий, білка звичайна, сойка, повзик, зяблик, веретільниця ламка.

20. Заповідне лісове урочише "Сосновий ліс"

Створене рішенням Рівненської облради №33 від 28.02.1995 р. для збереження ділянки високопродуктивного сосново-дубового лісу. Знаходиться на території Крупецької сільської ради. Землекористувач - Радивилівське лісництво ДП "Дубенський лісгосп" (квартал 81, виділ 12). Площа 6.5 га.

Лісове урочище розміщене на ділянці одноярусного сосново-дубового лісу природного походження. Вік 110 років. Умови зростання – вологий сугруд. Зустрічається ожина, конвалія, грушанка. Із фауни трапляються кабан, заєць сірий, білка звичайна, дятел звичайний, крутиголовка, дрізд співочий.

21.Заповідне лісове урочище «Яценькове озеро»

Створене рішенням Рівненської облради №33 від 28.02.1995 р. для збереження рідкісних видів рослин на заболоченій ділянці лісу. Знаходиться на території Хотинської сільської ради. Землекористувач - Радивилівське лісництво ДП "Дубенський лісгосп" (квартал 46, виділи 19, 20). Площа 19.8 га. Лісове урочище представлене низинним, карстового походження болотом, яке складає 90% території. Умови зростання - сирий субір.

Гніздо сорокопуда тернового

Основною породою є береза. Зустрічається також вільха чорна, осика, верба. Рослинний покрив є характерним для болотних масивів. Із тварин трапляються заєць сірий, лисиця, сорокопуд терновий, синиці велика та блакитна, гаїчка болотяна, гадюка звичайна.

22. Заповідне болотне урочище "Козацькі могили"

Створене рішенням Рівненського облвиконкому №343 від 22.11.1983 р. для збереження рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України. Знаходиться на території Пляшівської сільської ради поблизу краєзнавчого музею "Козацькі могили" в селі Пляшева. Площа 3,5 га.Болотне урочище знаходиться у заплаві р.Пляшівка і є складовою частиною Національного заповідника „Поле Берестецької битви".Болото карбонатного типу. На ньому збереглася низка рідкісних рослин, зокрема, осока Девелла татовстянка звичайна, занесені до Червоної книги України.

23. Заповідне болотне урочище "Урочище "Пустиня"

Створене рішенням Рівненського облвиконкому .N«98 від 18.06,1991 р. для збереження місця зростання рідкісної болотної флори. Знаходиться на землях запасу Пустоіванівської сільської ради поблизу села Кам'яна Верба. Площа 4,3 га.

Урочище розміщене між дорогою та сосновим лісом у заплаві річки, яка є притокою Пляшівки. Основу урочища складає низинне болото карбонатного походження.

Найбільшу площу урочища займають рідкісні реліктові угруповання осоки Девелла (вид, занесений до Червоної книги України) на покриві із гіпнових мохів. Угруповання осоки Девелла занесені до Зеленої книги України, як реліктові угруповання, що знаходяться на території України на східній межі поширення. Тут трапляються осока волотиста, китятки гіркуваті, незабудка литовська, звіробій чотирикрилий та інші рослини.

На схід від села Дружби в напрямку с. Підзамче помітне значне підвищення місцевості. Здалеку схоже на те, ніби на щось масивне хтось натягнув шапку. Занедбаний геодезичний стовп повідомляє, що висота цього підвищення становить 335м. Це Красна гора, одна з трьох найвищих точок Рівненської області.

Статус заказника гора Красна отримала у кінці травня 1990 року.

Спочатку тут працювала група під керівництвом Г.Антонової, завідуючої відділом природи Рівненського краєзнавчого музею.Пізніше – Т.Андрієнко,керівника міжвідомчої лабораторії заповідної справи Мінприроди та Академії наук України. Побував тут відомий оргхідолог, М. Загульський- один із членів редакційної ради Червоної книги та інші.

Саме Г.Антонова зібрала на горі невідому рослину, подивитись на яку умисно приїхала з Києва Т. Андрієнко.


Гакелія пониклоплода в Україні зустрічається дуже рідко . У довоєнний час польські ботаніки знаходили її біля Кременця, у наш час про те зростання ніяких підтверджень немає.

В Україні, у різні роки ,знаходили її ще поблизу Житомира, а також у Хмельницькій, Кіровоградській та Дніпропетровській областях. Використовується в народній медицині Казахстану. Найбільші східні зростання гакалеї- Сахалін і Камчатка. Отож, коло Дружби на горі Красна ми маємо найбільш західне місце зростання цього виду у Євразії.

Іншою рослиною, яка викликала збентеження ботаніків була орхідея.

Орхідея викликала хвилювання тим, що мала ознаки, властиві і коручці широколистій, і коручцітемно- червоній.

Коручка широколиста

Коручка темно-червона

Коручка широколиста ще досить поширена. Навіть у нашому районні, років п’ять тому , ще можна було побачити з десяток її зростань. Коручка темно-червона – дуже рідкісна, з 30- тих років минулого століття була відома у Бродівському районі. Можливо, що зростання на горі Красна є гібридною популяцією , і це дуже цікаво і для практики і для науки, але подальші дослідження були припинені. Обидва видикоручок занесені до Червоної книги України.

На схилах гори , поза нинішніми межами заказника, знаходили ще кілька цікавих рідкісних видів.

Залізниця гірська- єдине зростання у Рівненській області.

Разом із можливо, вже втраченим зростанням у Бродівському районі, це було найбільш північне і західне зростання виду в Україні.Найближчі зростання цього виду були відомі понад Дністром у Хмельницькій області, за 300км від нас, і це теж сенсація для ботаніків.На півдні знахарі називають залізницю «гойником»Рослина шанована у народних медицина на Балканах.

Горицвіт літній

Цей вид був поширений на теренах всієї Європи. Сьогодні на захід від України, вважається зниклим.

Країні західні уступили Поліської височини,на яких знаходиться ,у тому числі і село Дружба, цікаві і важливі тим, що не менш доступних схилах збереглися місця зростання рідкісних та зникаючих видів, а також видів південно-східного (степового та присередземно-морського) і західного (атлантичного) походження.

Гора Красна зазнавала розорення і збереглося тут менше рідкісних видів, ніж на сусідській горі Макітра. Але саме «наших» видів на Макітрі немає.

Заліснення гори Красна дійсно було здійснене хвойними породами дерев- ялиною і сосною. Але пташки, вітер і час занесли насіння інших дерев. Рідко, але трапляються тут граб,клен,ясен,частіше -дикі черешні,яблуня,груша,слива. З грибів тут полюбляють рости маслюки.

Тваринний світ тут бідний. Рідко вийде пополювати на мишей хитрий лис, пробіжить зайчик,щоб сховатися від здичавілих собак. Зате птахів тут досить.

З Красної гори чудово спостерігати схід Сонця. Звідси відкриваються неповторні краєвиди на села Дружба,Стоянівка, Підлипки, Підзамче, Лідихів на місцеві ліси Кашубина, Шпановщина, Ріжок, Круглик, Зруби, Дранецький та проглядаються величаві золотаві купола Почаївської Лаври, однієї з найбільших святинь православних християн України.

До речі, Почаївський Монастир і Красну тісно пов’язують релігійні перекази і місцеві легенди. Так згідно однієї з них, 5 серпня 1675 року великий турецький загін під керівництвом свого воєначальника баша напав на Почаївський монастир з метою його захоплення, пограбування,зруйнування і знищення його мешканців. Частина монахів і жителів Почаєва стояли на мурах монастиря і обороняли від невільних.

Кiлькiсть переглядiв: 1158

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Березень 2024 Наступна
ПВСЧПСН
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031